Корисна інформація
Нельотна погода чи коли не літають літаки?
Нельотна погода чи коли не літають літаки?
Затримка або скасування рейсу у зв'язку з " нельотною погодою " - факт неприємний, але іноді має місце бути. І при всьому обуренні пасажирів та бажанні таки відлетіти, є певні умови, коли приймається рішення злітати чи не злітати.
Що цікаво, уявлення про «нельотну погоду» у пасажирів та пілотів іноді може дуже відрізнятися. Що для пасажира "сильний туман", для пілота може виявитися "завісою, над якою світить яскраве сонце". І так само, те, що для пасажира «нормальна погода», для пілота «неможливість посадити літак у точці призначення через сильний бічний вітер і зледеніння смуги».
«Нельотна погода» - це не просто природне явище, як злива, сильний снігопад чи туман.
Під цим терміном мається на увазі кілька факторів, таких як:
- технічні параметри літака,
- технічна оснащеність та стан конкретного аеропорту,
- професійна підготовка пілотів,
- безпосередньо метеоумови.
Технічні параметри повітряного судна – це встановлені виробником дані, за яких можлива безпечна експлуатація літака. Тобто, наприклад, якщо аеропорт оснащений відмінно і може приймати рейси в сильний туман, а якийсь конкретний літак не оснащений досить сучасними навігаційними приладами для посадки в умовах дуже низької видимості, в такому разі рейс не може бути виконаний. Так як не може бути гарантована 100% вдала посадка, і це становить загрозу для пасажирів та екіпажу. Грубо кажучи, літак приладами може «не побачити» злітно-посадкову смугу.
Що стосується технічної оснащеності аеропорту, то тут береться до уваги світло-технічне та радіонавігаційне обладнання, стан конкретної злітно-посадкової смуги, а також місцевість, де ця смуга розташована. Так наприклад,
аеропорт Мальдів є однією злітно-посадковою смугою на острові у відкритому океані.
Злітно-посадкова смуга в аеропорту Хулулі, Мальдіви.
Є аеродроми, оснащені останніми технічними новинками, і вони можуть приймати рейси в умовах практично нульової видимості. А є аеропорти, де мінімальна видимість має становити, наприклад, 600 або 800м. І навіть якщо літак оснащений за останнім словом техніки, в умовах поганої видимості в цей аеропорт рейс не може бути виконаний.
За виконання будь-якого рейсу, природно, береться до уваги професійна підготовка пілотів. Недостатньо, щоб літак був "останньою моделлю з усіма технічними новинками". Було б непогано, якби пілоти вміли цими новинками користуватися і мали підтверджуючі документи. Тоді, і в туман полетімо, і в дощ сядемо.
Ну і найцікавіше – погода .
Під метеоумовами ми пасажири, як правило, маємо на увазі сильну зливу або снігопад, сильний вітер, град, блискавки, туман.
Для пілотів визначальними є три фактори:
- стан злітно-посадкової смуги ,
- видимість ,
- Вітер.
Стан злітно-посадкової смуги - це як стан самої смуги, так і наслідки погодних умов на цю смугу, такі як зледеніння або сильний снігопад, який може звести нанівець всю роботу з очищення смуги. У таких умовах, зліт-посадка може бути неможливою.
На видимість впливає туман, дощ, сніг, пил, дим, загалом усе те, що цю саму видимість знижує. І не так важливо, що саме спричинило погану видимість. Головне, наскільки добре в конкретних умовах видно злітно-посадкову смугу.
Тут ще потрібно уточнити такий момент як висота ухвалення рішення або, як називають, точка неповернення – це висота, до якої при зниженні пілот ще може піти на друге коло. Тобто до цієї висоти пілот має ухвалити рішення, чи може він здійснити посадку чи змушений знову набрати висоту.
Вітер – дуже важливий фактор , що впливає на рішення «злітати чи не злітати». Небезпека може становити бічний вітер, тому що для його компенсації доводиться літак трохи розвертати проти вітру. А при посадці, в момент зчеплення із злітно-посадковою смугою, літак потрібно різко розгорнути і направити вздовж осі посадкової лінії, що буває складно зробити.
Також велике значення має спрямованість вітру. Літаки злітають і сідають проти вітру. Це скорочує дистанцію розбігу та пробігу, тобто дозволяє раніше здійснити відрив під час зльоту чи швидше знизити швидкість літака під час посадки.
Але є аеропорти, де неможливо змінити спрямованість зльоту/посадки через географічні особливості. Наприклад, з одного боку злітно-посадкової смуги море, з іншого - гори. Якщо вітер дме у бік моря, тоді здійснити посадку можливо (у бік гір), а ось злетіти вже немає (попутний вітер не дає змоги швидко відірватися від землі). Тому пасажирам іноді незрозуміло, чому одні літаки літають (тобто приземляються), а інші ні (тобто не злітають).
Є ще один нюанс у питанні «летіти-не летіти». Всі рейси ділять умовно на 2 категорії: тривалістю польоту до 2-х годин та більше 2-х годин. У першому випадку (на короткі дистанції) пілотам дозволяється орієнтуватися на фактичну погоду та не враховувати прогноз. У другому варіанті (довгі дистанції) орієнтуються, в першу чергу, якраз на прогноз, а вже потім дивляться на фактичну погоду на аеродромі.
Остаточне рішення про зліт-посадку завжди приймає командир повітряного судна.
І якщо він вирішує не летіти, повірте, це для вашого блага.
Не звинувачуйте ні авіакомпанію, ні пілотів, ні аеропорт, а подякуйте всім за своє життя.
Подорожуйте безпечно!
І гарного вам відпочинку!
info.travelself@gmail.com
<< Корисна інформація ... >>